Державна податкова служба України на запити ПАТ <…….> про надання індивідуальної податкової консультації з плати за користування надрами (далі – Плата), керуючись норами ст. атті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
1. <…….>:
„На нашому підприємстві товарною продукцією є:
– марганцевий концентрат;
– марганцевий агломерат.
Сировиною для виробництва агломерату є частина марганцевого концентрату, що вироблений підприємством.”.
Питання:
„Що є об’єктом оподаткування платою за користування надрами:
– обсяг валового концентрату (загальний обсяг виробленого концентрату, призначений для реалізації та виробництва агломерату);
– обсяг товарного концентрату (обсяг концентрату, призначеного для реалізації);
– обсяг товарного концентрату та агломерату (призначеного для реалізації) ?”.
Підпунктом 263.2.1 п. ункту 263.2 ст. атті 263 розд. ілу ХІ „Плата за користування надрами” Кодексу визначено, що:
„Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини)”.
У п.п. ідпунктом 14.1.128 п. ункту 14.1 ст. атті 14 розд. ілу І „Загальні положення” Кодексу встановлено, що:
„обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” обліковується гірничодобувним підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.”.
Разом з тим, п. ункту 263.3 ст. атті 263 Кодексу визначено, що:
„Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.”.
З огляду на викладене, у випадку наведеному ПАТ, є два об’єкти оподаткування Платою: товарний марганцевий концентрат та товарний марганцевий агломерат, що призначені для реалізації.
2. <…….>:
„Видобування корисної копалини (марганцевої руди) відбувається в одному податковому періоді, фактична реалізація товарної продукції відбувається в наступному податковому періоді.”
Питання:
„Вартість корисної копалини визначається за розрахунковою вартістю, оскільки фактична ціна реалізації у відповідності до пп. 263.6.1 ПКУ відсутня ?”
У листі ПАТ <…….> зазначено, що видобутою корисною копалиною для ПАТ є товарний марганцевий концентрат та товарний марганцевий агломерат.
Таким чином, марганцева руда, як один із видів сировини, для якого не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування у звітному (податковому) періоді, не є об’єктом оподаткування Платою. При цьому, відповідно до п.п. ункту 263.6.7 п. ункту 263.6 ст. атті 263 Кодексу:
„Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.”.
Таким чином, у випадку відсутності у звітному (податковому) періоді операцій з реалізації товарної продукції гірничодобувного підприємства, в значенні п.п. ідпунктом 14.1.128 п. ункту 14.1 ст. атті 14 Кодексу, вартість відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається у порядку передбаченому п.п. ункту 263.6.1 п. ункту 263.6 ст. атті 263 Кодексу за більшою з величин, у випадку, що аналізується – розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). До останньої категорії не належить марганцева руда, до якої застосовано лише операції з добування – „сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини” (п.п. 14.1.51 п. ункту 14.1 ст. атті 14 Кодексу).
3. <…….>:
„Добування корисної копалини (марганцевої руди) в податковому періоді відсутнє, реалізація товарної продукції в податковому періоді відсутня, отримана попередня оплата в податковому періоді в рахунок майбутньої реалізації в наступному податковому періоді. Залишків готової продукції на складі недостатньо для відвантаження в рахунок попередньої оплати в повному обсязі.”
Питання:
„1. Яким чином визначити дохід від реалізації в податковому періоді, з урахуванням попередньої оплати, що надійшла ?
2. Яким чином така попередня оплата буде приймати участь при визначенні доходу від реалізації в наступному податковому періоді ?”
У п.п. ункту 263.6.2 п. ункту 263.6 ст. атті 263 Кодексу визначено, що:
„Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором”.
В част. иною 5 ст. атті 180 Господарського кодексу України до істотних умов господарського договору віднесено встановлення ціни на предмет договору (товар).
Таким чином, в періодах виконання господарських зобов’язань з постачання видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) до доходу включається частина попередньої оплати у розмірі пропорційному виконаним господарським зобов’язанням та ціною за господарським договором.
4. <…….>:
„На нашому підприємстві до прямих витрат, які відносяться до господарської діяльності з видобування корисних копалин належать витрати в кар’єрах та фабриках, крім того існують допоміжні цехи, які обслуговують основні цехи (кар’єри та фабрики).”
Питання:
„1. Відносяться витрати допоміжних цехів до витрат господарської діяльності з видобування корисних копалин ?
2. Зобов’язано підприємство включати витрати допоміжних цехів відповідно до п.п. 263.6.4 (п.п. „б”-„г”) в розрахунок вартості видобутих корисних копалин ?”
У п. п. „б”-„г” п. п. ункту 263.6.5 п. ункту 263.6 ст. атті 263 Кодексу визначено, що :
„У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:
< … >
б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв’язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) …”
У листі ПАТ зазначено, що допоміжні структурні підрозділи виконують роботи, що спрямовані на функціонування основних структурних підрозділів, які безпосередньо виконують технологічні операції з добування та первинної переробки. Крім того, у разі відсутності структурних підрозділів, роботи яких спрямовані на функціонування структурних підрозділів, ПАТ мав би витрати спрямовані на придбання товарів та послуг для забезпечення технологічних процесів з видобування у інших суб’єктів господарювання.
Таки чином, витрати допоміжних цехів відносяться до витрат господарської діяльності гірничодобувного підприємства в частині, що споживається підприємством.
5. <…….>:
„Підприємство здійснює первинну переробку марганцевого концентрату з шламів марганцевої руди, як повторного збагачення.”
Питання:
„1. Буде вважатися такий концентрат (валовий або товарний) об’єктом оподаткування ?
2. Буде такий концентрат (валовий або товарний) новим видом товарної продукції та підпадати під визначення п. п. 263.6.7 ?”
У п. „б” п.п. ункту 263.2.2 п. ункту 263.2 ст. атті 263 Кодексу визначено, що:
„До об’єкта оподаткування належать:
< … >
б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва …”.
Таким чином, марганцевий концентрат, що виготовлений із шламів (хвостів) слід вважати об’єктом оподаткування. При цьому, якщо концентрат, що виготовлений із вказаної сировини, за регламентованими якісними характеристиками відповідає коенцентрату, що видобутий з сировини, яка визначена у п. „а” п.п. ункту 263.2.2 п. ункту 263.2 ст. атті 263 Кодексу, то такий концентрат не вважається новим видом видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) і на нього не поширюються норми п.п. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.
6. <…….>:
Питання:
„Що визначається під словом „сировина” у визначені обсягу видобутих корисних копалин п. п. 14.1.128 ?”.
Гірничодобувні підприємства виробляють також і корисні копалини, що пройшли термічну агломерацію, наприклад, залізорудні окатиші. За таких умов до „сировини” гірничодобувні підприємства відносять продукцію незавершеного (з точки зору терміну агломерованої продукції) виробництва, зокрема, залізорудний концентрат.
Крім того, підприємства виробництва будівельних матеріалів зачасту відносять до „сировини” видобуті корисні копалини власного видобування, що призначені для власного споживання, наприклад, щебінь для виробництва залізобетонних конструкцій, або вапняки для виробництва цементу.
Таким чином, сировиною вважаються видобуті корисні копалини у тих випадках, коли така продукція є сировиною для іншої продукції гірничодобувного підприємства.
„В декларації передбачено зменшення доходів від реалізації на суму витрат, що пов’язані з доставкою.”
„1. Продукція підприємства реалізується на наступних умовах передбачених правилами Інкотермс: EXW, FCA, CPT в даному випадку до затрат пов’язаних з постачанням належать витрати від складу підприємства або включаються и витрати з постачанням, навантаженням зі складу включаючи територію підприємства ?
2. Можуть бути віднесеними до витрат пов’язаних з постачанням всі витрати на збут продукції (рах. 93 „Витрати на збут”, наприклад: ФОТ відділу збуту, витрати ділянок навантаження Чкалівської збагачувальної фабрики, Олександрівської збагачувальної фабрики, в частці відвантаженої продукції стороннім організаціям, послуги експедитора, користування вагонами, додаткові збори, винагороди експедитора)”.
Пунктом 9.1 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати визначено, що:
„ „E”-термін покладає на продавця мінімальні зобов’язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці – звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім. Хоча термін EXW краще відображував би це явище, якби коло зобов’язань продавця охоплювало й відвантаження, автори визнали за бажане збереження традиційного принципу мінімальних зобов’язань продавця за умовами терміна EXW, щоб їх можна було застосовувати тоді, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов’язань щодо відвантаження товару. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов’язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі-продажу.”
З огляду на викладене для забезпечення можливості виключення витрат на навантаження на умовах постачання EXW необхідно у договорі купівлі-продажу окремо передбачити оплату послуг з навантаження.
Таким чином, витрати збагачувальних фабрик на навантаження товарної продукції при виконанні господарських зобов’язань ПАТ можуть вважатися витратами пов’язаними з постачанням. При цьому, витрати, що пов’язані з користуванням вагонами та додаткові збори залізниці вже визначені у п. „а” п. п. 263.6.3 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.