Лист ДПС України від 11.04.2012 №6431/6/15-1415 "Про розгляд листа"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.04.2012 №6431/6/15-1415

<…….>

Про розгляд листа

Державна податкова служба України розглянула лист <…….> щодо деяких питань з оподаткування та повідомляє.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.05.99 № 619-XIV „Про металобрухт” непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів вважаються металобрухтом.

Операціями з металобрухтом є заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;

Діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, є заготівлею металобрухту.

Переробкою металобрухту вважається діяльність, пов'язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

Спеціалізовані підприємства (суб'єкти господарювання всіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії.

Закон України від 01.06.00 № 1775-III „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, серед іншого визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до п. 26 ст. 9 зазначеного Закону ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів;

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.00 № 1698 органом ліцензування діяльності підприємств із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів визначено Мінекономрозвитку.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України  від 05.05.99 № 619 „Про металобрухт” операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам. Ліцензії на заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим металургійним переробним підприємствам.

Враховуючи те, що здійснення операцій з металобрухтом, мають здійснюватись спеціалізованими підприємствами, що мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії, тому якщо юридична особа займається діяльністю, пов'язаною з накопичуванням та реалізацією металобрухту, який утворюються в результаті ліквідації майна, то така діяльність не підлягає ліцензуванню.

Крім того, діяльність третіх осіб, залучених юридичною особою, що займаються демонтажем (розбиранням) майна у зв’язку його ліквідацією, також не підлягає ліцензуванню за умови, що такі особи не придбавають (заготовляють) для подальшої реалізації (переробки) отриманий в результаті демонтажу металобрухт.

Відповідно до пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (далі – ПКУ) для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи у вигляді вартості основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації, зокрема, у випадку, якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пп. 146.16 ст. 146 ПКУ у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.

Матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, вважаються товарами.

Враховуючи викладене, оскільки у випадку ліквідації основних засобів підприємство отримує матеріальні активи, які можуть бути реалізовані, то відповідно до пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 ПКУ у звітному періоді визнання активами їх вартість включається до складу доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III ПКУ формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У разі реалізації матеріальних активів, отриманих в результаті ліквідації основних засобів, їх вартість, за якою вони раніше визнавались активом, включається до складу витрат, що формують собівартість таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до пп. 138.8 ст. 138 ПКУ як прямі матеріальні витрати, витрати на придбання послуг у третіх осіб з розбирання цього майна, а також інші виробничі витрати, які можна безпосередньо віднести на такий об’єкт (у т.ч. витрати на утилізацію відходів).

До складу доходу за датою переходу покупцеві права власності на такі активи, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, включається вартість, за якою вони продаються (пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1        ст. 137 ПКУ), з урахуванням вимог п. 153.2 ст. 153 ПКУ.

Щодо оподаткування ПДВ операції з передачі на баланс ДП „Укрсервіс Мінтрансу” державного майна від державного підприємства в контексті Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482.

Відповідно до пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Тобто, застосування пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ можливе за умови одночасного виконання наступних вимог:

• передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

• операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

• передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

• операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482 „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” (далі – Положення) визначено які об’єкти державної та комунальної власності можуть бути об’єктами безоплатної передачі згідно з Положенням, а пунктом 4 Положення визначено, за рішенням яких органів здійснюється така передача.

Таким чином, у випадку дотримання вимог пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, підприємство при здійсненні операції з передачі державного майна має право скористатися пільгою, визначеною пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

Заступник Голови                                                                                          А.П. Ігнатов