Лист ДФС від 13.10.2017 № 2237/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування і складання податкової звітності з податку на прибуток постійним представництвом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

            Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

            Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу).

            Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

            Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

            У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом  окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

            У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

            Для платників податку на прибуток наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

            Крім цього, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544 затверджено:

            Порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (далі - Порядок);

            форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі - Розрахунок 1);

            форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі - Розрахунок 2).

            Отже, постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

            або Декларацію, якщо суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента;

            або Розрахунок 1, якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, відповідно до розділу II Порядку;

            або Розрахунок 2 у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, відповідно до розділу III Порядку.

            Постійне представництво, яке визначає прибуток як різницю між доходом та витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, складає і подає до контролюючих органів Розрахунок 2.

            Згідно з п. 2 розділу III Порядку у рядку 01 Розрахунку 2 вказується сума доходів постійного представництва без врахування доходів нерезидента.

            Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 Кодексу.

            При поданні Розрахунку 1, Розрахунку 2 слід врахувати вимоги п. 46.4 ст. 46 Кодексу, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

            Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.