Лист ДФС від 17.06.2016 № 13611/6/99-99-12-03-03-15

Податкова консультація з питання обліку операцій із передачі (повернення) підакцизних товарів

 Щодо питання, чи вважається розрахунковою операцією операція з передачі Товариством іншому суб’єкту господарювання (далі – СГ) підакцизних товарів на підставі договору зберігання у випадку, коли розрахунки за придбані та згодом передані на зберігання підакцизні товари були переведені через установи банків в безготівковому порядку, без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265 визначено такі поняття:

розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток,  платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації  товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівкові формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Водночас у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між СГ виключно через банківські установи, РРО не застосовується.

 Щодо питання, як правильно Товариству вести облік операцій із передачі іншому СГ підакцизних товарів, які зберігаються на підставі договору зберігання

Питання ведення бухгалтерського обліку визначаються положеннями Закону України від 16 липня 1996 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Пунктом 2 статті 6 Закону № 996 встановлено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Головним органом, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, державну політику у сфері бухгалтерського обліку, є Міністерство фінансів України (пункт 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375).

 Щодо питання, чи заборонено СГ вести облік операцій із передачі (повернення) підакцизних товарів зі зберігання на підставі договору зберігання, за допомогою програмно-технічних комплексів, в яких відсутні фіскальні функції

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265, дія якого поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надані послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Чинним законодавством не передбачено здійснення та реєстрацію розрахункових операцій через пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому відсутні фіскальні функції.