Лист ДФС від 16.06.2016 №13434/6/99-99-12-03-03-15

Про надання податкової консультації щодо компенсації вартості використаного бензину та перебування на спрощеній системі оподаткування у разі надання в оренду нежитлового приміщення або його частини

 Щодо компенсації вартості пального.

Відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів для пального – це фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків (абзац третій підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У листі зазначено, що працівники Товариства, використовуючи службові автомобілі, самостійно заправляють їх пальним, вартість якого компенсується  таким працівникам на підставі відповідних підтверджуючих документів. Тобто Товариство не здійснює передачу (відпуск, відвантаження) чи фізичний відпуск пального, а лише компенсує працівникам вартість придбаного для заправки службових автомобілів пального.

Оскільки при здійсненні Товариством компенсації вартості пального працівникам реалізація пального не відбувається, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникає.

Щодо необхідності переходу платника єдиного податку третьої групи на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників єдиного податку (далі − Реєстр).

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 (підпункт 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу).

Відомості про види господарської діяльності платника єдиного податку вносяться до Реєстру (підпункт 8 пункту 299.7 статті 299 Кодексу).

Згідно з підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до Реєстру, повинні подати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Нормами Кодексу не визначено термін для подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи.

Але оскільки провадження діяльності (операції), що є об’єктом оподаткування, є однією з ознак платника податків (пункт 15.1 статті 15 Кодексу) та у зв’язку з тим, що Кодексом визначений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку (пункт 291.5 статті 291 Кодексу) інформація у Реєстрі щодо видів діяльності платника єдиного податку має бути актуальною.

При цьому у разі здійснення видів господарської діяльності, не зазначених у Реєстрі, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (абзац 7 підпункту 298.2.3 пункту  298.2 статті 298 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (пункт 294.1 статті 294 Кодексу).

Враховуючи зазначене, у разі подання Товариством заяви про внесення змін у Реєстр щодо видів господарської діяльності до закінчення податкового (звітного) кварталу, у якому така діяльність почала здійснюватися та врахована при визначенні податкових зобов’язань, норма підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу щодо обов’язку переходу на сплату інших податків і зборів до Товариства не застосовується.

Подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за податковий (звітний) квартал, у якому новий вид діяльності почав здійснюватися, та сплата єдиного податку мають бути здійснені на загальних підставах.