Лист ДФС від 23.05.2016 № 11193/6/99-99-15-03-02-15

Про розгляд листів

Державна фіскальна служба України розглянула листи платника  щодо оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю, отриманої орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, від підприємства, яке фактично здійснює свою господарську діяльність на такій земельній ділянці, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у листі, платник є орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, та сплачує до місцевого бюджету орендну плату за землю. На такій земельній ділянці розташовано майновий комплекс, який використовує у своїй господарській діяльності інше підприємство. Між цим підприємством та платником укладено договір, згідно з яким підприємство  компенсує платнику орендну плату за землю, сплачену платником до місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 4 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 5 Закону № 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому, пунктом 288.2 статті 288 Кодексу встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.  

Враховуючи вказані положення Кодексу, операція з передачі платником орендованої ним земельної ділянки в користування іншій особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуги, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Отже, кошти, які надійшли платнику від іншої особи за користування такою особою земельною ділянкою згідно з укладеним договором, включаються до бази оподаткування ПДВ платника.

Голова                                                                                                 Р.М. Насіров