Лист ДФС від 21.04.2016 № 9030/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних при здійсненні операції з реалізації активів платника податку, що перебуває у стадії ліквідації, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Отже, Кодекс є спеціалізованим нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів.

Разом з цим Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 Кодексу).

Будь-які питання оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 Кодексу).

Слід зазначити, що у разі, якщо правила та положення інших актів суперечать правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються правила та положення, визначені Кодексом (пункт 5.2 статті 5 Кодексу).

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, що перебувають у стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), регулюються виключно Кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Кодексу обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи визнається податковим обов'язком.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, особа, зареєстрована платником податку на додану вартість, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, визначає за такими операціями податкові зобов'язання з ПДВ у загальновстановленому порядку.

При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість банками, які перебувають у стадії ліквідації.

Щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних та формування податкового кредиту слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

При цьому згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до складу податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Водночас з 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала у звичайному режимі, реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015, в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200 ¹.3 статті 200 ¹ Кодексу.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених, починаючи з 01.07.2015, на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів, починаючи з 01.07.2015;

поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Отже, при здійсненні операції з постачання товарів/послуг у платника податку - продавця (у тому числі банку, що перебуває у стадії ліквідації) таких товарів/послуг, виникає обов’язок щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такою операцією. При цьому у разі,блх якщо на дату реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку – продавця реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, то такий платник має можливість збільшити реєстраційну суму за рахунок перелічених вище шляхів (механізмів).   

Водночас слід зазначити, що податкова накладна, складена та не зареєстрована в ЄРПН (у тому числі у зв'язку з недостатністю реєстраційної суми), включається платником податку - продавцем до складу податкових зобов'язань та відображається у податковій звітності з ПДВ у тому звітному (податковому) періоді, в якому її складено. При цьому така податкова накладна не є підставою для платника податку – покупця на включення суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, до складу податкового кредиту.

Голова                                                                                                     Р.М. Насіров