Лист ДФС від 06.04.2016 №7542/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо обліку доходів та витрат за договором приєднання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Статтею 47 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк України веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.

Поряд з цим, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (п. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Отже, операції з надання банківських послуг відображаються банківськими установами згідно з правилами бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, операції з банківського обслуговування згідно з договором приєднання, що укладений між банком та клієнтом, здійснені в межах ліцензійної діяльності банківської установи, відображаються такою банківською установою згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Разом з тим, повідомляємо, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» встановлення обов'язкових для банківської системи стандартів та правил ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності, покладено на Національний банк України.