Лист ДФС від 18.02.2016 №3624/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування неприбуткових організацій у частині курсових різниць та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п. 133.4 ст. 134 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (п.п. 133.4.1 п.133.4 ст. 133 Кодексу).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку можуть бути віднесені, зокрема, благодійні організації (п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні встановлено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), відповідно до  п. 3 ч. 1 ст. 1 якого благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону № 5073). При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону № 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою розуміється добровільна особиста і/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2  ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).

Отже, внесені до Реєстру благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, у тому числі,  отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Порядок оподаткування неприбуткових організацій і установ визначався ст. 157 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015.

Так, відповідно до п. 157.3 ст. 157 Кодексу від оподаткування звільнялися доходи благодійних організацій, отримані, зокрема, у вигляді коштів або майна, які надходили таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень п. 157.13 ст. 157 Кодексу.

Отримавши доходи з інших, ніж визначені п. 157.3 ст. 157 Кодексу джерел, така неприбуткова організація (у цьому випадку благодійна організація) зобов'язана була сплатити податок на прибуток, який визначався як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів без врахування суми амортизаційних відрахувань (п. 157.11 ст. 157 Кодексу).