Лист ДФС від 28.12.2015 № 27900/6/99-99-15-04-01-15

Про надання податкової консультації

 Державна фіскальна служба України на лист … про надання податкової консультації з питання  нарахування і сплати екологічного податку, керуючись нормами статті 52 Кодексу, повідомляє.

Законом України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» (далі – Закон № 187) визначено повноваження органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, зокрема – здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з відходами.

Згідно зі статтею 17 Закону № 187 суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, зобов’язані визначати ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до статті 30 Закону № 187 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та інші уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема, підприємства, установи, організації, громадян та їх об'єднання інформацією про вплив об'єктів зберігання і видалення відходів на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216, на кожне місце видалення відходів (далі – МВВ) складається спеціальний паспорт, у якому зазначаються, зокрема, відомості про методи контролю та безпечної експлуатації. Щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються обласними, Київською міською держадміністраціями.

Таким чином, статус певного місця розміщення відходів як такого, що забезпечує (або не забезпечує) повне виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, не є постійним, а залежить від результатів спостережень, контрольних замірів, які здійснюються з метою визначення негативного впливу його на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 246.4 статті 246 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки  екологічного податку, зазначені у пунктах 246.1 - 246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Враховуючи викладене вище, визначення необхідності застосування коефіцієнта 3, відповідно до норм п. 246.4 ст. 246 Кодексу, для обрахування податкових зобов’язань з екологічного податку за розміщення відходів на звалищах товариством повинно здійснюватися за наявності всіх даних результатів контролю, висновків тощо та інформації про вплив місць видалення відходів на стан навколишнього природного середовища, отриманих відповідно до Закону № 187.

Голова                                                                                                   Р.М. Насіров