Лист ДФС від 29.12.2015 № 28009/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист платника податку щодо порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації, та повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Отже, Кодекс є спеціалізованим нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів.

Разом з цим Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 Кодексу).

Будь-які питання оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 Кодексу).

Слід зазначити, що у разі, якщо правила та положення інших актів суперечать правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються правила та положення, визначені Кодексом (пункт 5.2 статті 5 Кодексу).

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, що перебувають у стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”), регулюються виключно Кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Кодексу обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи визнається податковим обов'язком.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом „а” пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, особа, зареєстрована платником податку на додану вартість, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, визначає за такими операціями податкові зобов’язання з податку та складає податкову накладну за такою операцією у загальновстановленому порядку, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому Кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість банками, які перебувають у стадії ліквідації.

Щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

З 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала у звичайному режимі, реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015, в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200 ¹.3 статті 200¹ Кодексу.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених, починаючи з 01.07.2015, на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;

сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів, починаючи з 01.07.2015;

поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Податкова накладна, складена та не зареєстрована в ЄРПН (у тому числі у зв’язку з недостатністю реєстраційної суми), включається платником податку до складу податкових зобов’язань та відображається у податковій звітності з ПДВ у тому звітному (податковому) періоді, в якому її складено.

Щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення платниками податку граничних термінів реєстрації податкових накладних, які не надаються контрагенту – платнику податку, в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу.

Пунктом 110.1 статті 110 Кодексу передбачено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, за порушення з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна або кримінальна.

Відповідно до статті 163¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З положень пункту 201.10 статті 201 Кодексу вбачається, що відсутність факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для невідображення суми податку на додану вартість за такими податковими накладними в податкових зобов'язаннях відповідного звітного періоду.

Оскільки відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною у податкових зобов'язаннях (розділ I податкової декларації з податку на додану вартість) звітного податкового періоду не впливає на декларування платниками податку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний звітний період, то порушення строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН не буде порушенням порядку ведення податкового обліку.

 Голова                                                                                                 Р.М. Насіров