Лист ДФС від 14.12.2015 № 26560/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист платника податку щодо обліку ПДВ у боржника і кредиторів за договором про відступлення права вимоги та повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас положеннями статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).

         Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Отже, якщо боргові зобов’язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, постачальник (первинний кредитор) при здійсненні операції з надання послуг повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору в обмін на грошові кошти, відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора.

Новий кредитор на дату уступки йому постачальником (первинним кредитором) права вимоги до боржника не формує податковий кредит з ПДВ на суму такого відступленого права вимоги, а на дату отримання боргу від боржника – не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.

При уступці постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору покупець (боржник) податковий кредит, сформований на дату отримання послуги від первинного кредитора, не коригує.

Голова                                                                                                      Р.М. Насіров