Лист ДФС від 26.11.2015 № 25260/6/99-99-15-03-02-15

Щодо обов'язковості сплати плати за землю власниками тимчасових споруд вуличної торгівлі, які є сторонами пайового договору (пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту)

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо обов’язковості сплати плати за землю власниками тимчасових споруд вуличної торгівлі, які є сторонами пайового договору, та в  межах компетенції повідомляє.

Згідно з п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Об’єктом оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 Кодексу). Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати є договір оренди, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п.288.1 ст.288 Кодексу).

Таким чином, у платника плати за землю мають бути у наявності правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності».

Податковий кодекс України (далі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження та функції контролюючих органів визначаються Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Згідно з функціями контролюючих органів, визначеними у ст.19¹ Кодексу, адміністрування пайових внесків (коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) не належить до компетенції контролюючих органів.