Лист ДФС від 22.10.2015 №22302/6/99-99-22-04-02-15

Про надання роз’яснення

Державна фіскальна служба України розглянула лист … про надання роз’яснення щодо порядку надання для перевірки первинних документів при проведенні фіскальними органами перевірок установ, що мають розгалужену мережу філій та інших відокремлених структур …, та повідомляє таке.

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, на ДФС покладено функції контролю за додержанням податкового і митного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У пункті 44.3 статті 44 Кодексу зазначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Також, пунктом 44.8. статті 44 Кодексу передбачено, що відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон).

Водночас зазначаємо, що відповідно до пункту 3 статті 8 Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 1.4. Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі – Методичні рекомендації), зазначено, що обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.

Крім того, пунктом 2.26 Методичних рекомендацій зазначено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік.

У цьому випадку виникає обов’язок ведення окремого первинного (оперативного) і бухгалтерського обліку (з подальшим включенням їх показників у фінансову звітність підприємства, складання і представлення окремої фінансової і статистичної звітності).

Таким чином, для підтвердження достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів платник податків веде облік доходів, витрат та інших показників (в тому числі за місцем розташування відокремлених підрозділів), пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, звертаємо увагу, що Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014
№ 22, розроблено відповідно до вимог Кодексу, носять рекомендаційний характер та не містять додаткових правових норм для застосування посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

В.о. Голови                                                                                                     С.В. Білан