Лист ДФС від 27.10.2015 № 22624/6/99-99-17-03-03-15

Державна фіскальна служба України, розглянула лист щодо оподаткування майнового внеску у вигляді земельних ділянок до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права  та  в межах компетенції повідомляє.                

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються  Податковим кодексом України ( далі – Кодекс).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується    розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи – резиденти та фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено у підпунктах 164.2.1 – 164.2.20  п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 Кодексу.

Згідно з п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відповідно до п. 170.2 ст. 170 Кодексу придбанням інвестиційного активу вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.       

Враховуючи зазначене, внесок фізичної особи у вигляді земельних ділянок до статутного фонду юридичної особи – резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і в розумінні Кодексу не є доходом платника податку.

При цьому юридична  особа – емітент корпоративних прав  виступає податковим агентом лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу „178” операції з майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду.

Щодо поняття статутний фонд та статутний капітал юридичної особи, зазначаємо, що згідно з частиною 1 ст. 87 Господарського кодексу України статутний капітал – це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Кодексом передбачено поняття як статутний фонд, так і статутний капітал. З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб ці поняття є тотожними.

Голова                                                                                                   Р.М. Насіров