ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.07.2012 № 18397/7/15-2117
Про справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування прісної підземної води
Державна податкова служба України на запит <…….> щодо справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – плата) в частині видобування прісної підземної води, повідомляє.
У підпункті 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин – „суб’єкти господарювання, … особи …, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр”.
Для прісних підземних вод об’єктом оподаткування платою, що обчислюється для кожної наданої в користування ділянки надр, яка визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) (пп. 263.2.1 Кодексу). При цьому, ставка плати для прісної підземної води встановлена в розмірі 8,95 гривень за 100 кубічних метрів (п. 263.9 Кодексу).
У статті 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Відповідно до статті 21 Кодексу України про надра (далі – Кодексу про надра) надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
На дату прийняття Кодексу встановлений у статті 23 Кодексу про надра порядок реалізації права загального використання природних ресурсів визначав, що землевласники (землекористувачі) реалізують своє право загального використання ресурсів прісних підземних вод для задоволення власних господарських і побутових потреб шляхом видобування таких вод без отримання спеціального дозволу та гірничого відводу, тобто без закріплення цих ресурсів за окремими особами.
З огляду на викладене, у Кодексі (пп. „а” пп. 263.2.3 Кодексу) із об’єкта оподаткування платою виключено видобуті землевласниками обсяги корисних копалин за умови, що такі: не включені до державного балансу запасів корисних копалин, корисні копалини місцевого значення, торф та прісні підземні води видобуті на об’єктах видобування загальною глибиною розробки до 20 (двадцяти) метрів.
При цьому, базова умова статті 23 Кодексу про надра застосування права видобування вказаних видів корисних копалин в порядку загального надрокористування, – використання „для своїх господарських і побутових потреб” у Кодексі для досягнення його цілей визначена, як видобування „для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них”.
З 22 грудня 2010 року, статтю 23 Кодексу про надра доповнено нормою про можливість реалізації права спеціального надрокористування без отримання відповідного спеціального дозволу при видобуванні прісної підземної води.
При цьому, законодавчо визначено вид господарської діяльності при спеціальному використанні надр, що не потребує отримання спеціального дозволу, це – забезпечення господарської діяльності з централізованого та нецентралізованого водопостачання. Крім того, статтею 23 Кодексу про надра встановлена додаткова умова – прогнозний обсяг використання запасів прісних підземних вод конкретної ділянки надр, що визначена, як потужність технічних споруд з водозабору з граничним показником – не перевищує 300 кубічних метрів на добу. При цьому, станом на 15 червня 2012 року Урядом не затверджений порядок ідентифікації вказаних потужностей для забезпечення регуляторних функцій статті 23 Кодексу про надра.
Разом з тим, оцінка прогнозної потужності технічної споруди з видобування підземних вод в межах кожної ділянки надр належить до ключових показників кондиції на мінеральну сировину, як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища, що відповідно до статті 45 Кодексу про надра затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин за матеріалами геологічного вивчення конкретної ділянки надр, що виконується на підставі спеціального дозволу в межах такої ділянки.
Водночас, стаття 21 Кодексу про надра містить загальні правила отримання спеціальних дозволів на користування надрами для видобування підземної води, у тому числі й для цілей централізованого та нецентралізованого водопостачання без будь-яких обмежень потужності технічних споруд.
Таким чином, всі суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з видобування прісних підземних вод, що є джерелом отриманням економічної вигоди від її використання належать до платників плати за користування надрами, у тому числі й суб’єкти господарювання, яким надано спеціальні дозволи на користування надрами для провадження господарської діяльності з видобування прісних підземних вод загальною глибиною розробки до 20 метрів.
Заступник Голови А.П. Ігнатов