ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.02.12 № 2271/6/15-2116
№ 1533/5/15-2116
<…….>
Щодо збору за спеціальне використання води
Державна податкова служба України на запит <…….> щодо обчислення та сплати збору за спеціальне використання води і, в межах компетенції, повідомляє.
Відповідно до статті 49 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Водний кодекс), спеціальне водокористування є платним.
Статтею 323 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Отже, якщо <…….> використовує воду, отриману згідно з договором на поставку води від підприємства-постачальника води, то таке товариство є вторинним водокористувачем та платником збору за спеціальне використання води.
Згідно з підпунктом 324.4.1 пункту 324.4 ст. 324 ПКУ збір за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок).
Якщо на балансі товариства є гуртожиток, то за обсяги води, яка використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитку (а не для приготування їжі в їдальні (кафетерії), у т.ч. при здачі в оренду приміщень іншим суб’єктам господарювання), збір за спеціальне використання води не сплачується.
При цьому, якщо у гуртожитку вода використовується як для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитку, так і для приготування їжі в їдальні (кафетерії) гуртожитку (або використовується при здачі в оренду приміщень іншими суб’єктами господарювання), то товариство є платником збору за спеціальне використання води на загальних підставах, за обсяги фактично використаної води, за вирахуванням обсягів води, яка використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб мешканців гуртожитку.
Згідно з пунктом 9 статті 44 Водного кодексу водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
При цьому листом Мінприроди України від 15.03.11 №5515/16/10-11-МП на адресу ДПА України роз’яснено, що „дозвіл на спеціальне водокористування оформлює лише первинний водокористувач. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод і договір між ними. Окремим документом дозвіл на спеціальне водокористування для вторинних водокористувачів не оформлюється.”
Тобто, для <…….>, яке є вторинним водокористувачем, основним дозволом на спеціальне водокористування є договір на поставку води, укладений між ним та первинним водокористувачем.
Заступник Голови А.П. Ігнатов