ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 25.05.2012 №8973/6/15-1415
<…….>
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула лист <…….> стосовно амортизації нематеріальних активів і повідомляє.
Згідно п.п.14.1.120 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.
Амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності (п.144.1 ст.144 Кодексу).
З метою амортизації, нематеріальні активи розподілено на 6 груп.
До нематеріальних активів групи 5 віднесено авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (п.п.145.1.1 п.145.1 ст.145 Кодексу).
Нарахування амортизації нематеріальних активів проводиться із застосуванням 6 методів, включаючи прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання (п.п.145.1.9 п.145.1 ст.145 Кодексу).
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (права користування), який встановлюється відповідно до правовстановлюючого документу але не меншим, як 2 роки (п.п.145.1.1 п.145.1 ст.145 Кодексу).
Оскільки поняття "правовстановлюючий документ" відсутнє в Кодексі, то відповідно п.5.3 ст.5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 422 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Тобто, право інтелектуальної власності на результат творчої діяльності виникає внаслідок його створення, якщо такий об'єкт відповідає вимогам закону, а саме він має бути новим, втіленим в матеріальний об'єкт, придатним для використання, та відповідати іншим вимогам, встановленим законодавством.
Разом з цим, слід зазначити, що п.п. 145.1.2 п.145.1 ст.145 Кодексу встановлено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).
Виходячи з викладеного вище та з урахуванням характеристик нематеріального активу, нарахування амортизації власником програмних комплексів та програмних продуктів відповідно до договору використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійного договору, тощо здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється відповідно до такого договору, але зазначений термін повинен бути не меншим як 2 роки.
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.
Заступник Голови А.П. Ігнатов