ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 23.05.2012 №8803/6/15-1415
<…….>
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула лист <…….> стосовно коригування кредиторської заборгованості минулих років і повідомляє.
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право, як альтернатива викладеному вище, не подавати такий розрахунок за відповідний минулий період, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Відповідно до п.50.3 ст.50 Кодексу у разі подання уточнюючого розрахунку за минулий період, що перевірявся, податкові органи мають право на проведення позапланової перевірки платника податків за такий період.
Згідно п.102.1 ст.102 Кодексу у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Виходячи з вищевикладеного, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Відповідно до п.5 підрозд.4 розд.XX Кодексу передбачено, що норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною.
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Отже, якщо платником податку не було віднесено до складу витрат суму кредиторської заборгованості у періоді її погашення, то враховуючи сплив 1095 днів з періоду погашення (сплати) кредиторської заборгованості, платник податків втрачає право на коригування витрат шляхом подання уточнюючого розрахунку (або здійснення коригування у складі декларації за поточний звітний період).
Заступник Голови А.П. Ігнатов