ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.03.2012 №4240/6/15-1415
<…….>
Про надання консультації
Державна податкова служба України розглянула лист <…….> стосовно застосування окремих норм Податкового кодексу України і повідомляє.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України (далі-Кодекс)).
Боржник, який не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом вважається таким, що прострочив зобов’язання (ст. 612 Кодексу).
Поряд з цим, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною та неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На сторону, що вимагає відшкодування збитків згідно ст.623 Кодексу покладається обов’язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов’язання.
Таким чином, за відсутності хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини та відповідних доказів до вчиненого складу правопорушення відповідальність не настає, в зв’язку з чим, витрати по сплаті даних збитків є такими, що не пов’язані з господарською діяльністю підприємства та, відповідно, не підлягають включенню до складу витрат підприємства.
Статтею 624 Кодексу встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Відповідно до ст.549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.п.139.1.11 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс ) не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.
Відповідно до ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поняття індексу інфляції передбачено Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 р. № 480 із змінами та доповненнями.
Відповідні індекси розраховуються Державною службою статистики України, починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур’єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державну службу статистики України ці показники згідно зі ст.19, 21 та 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.
Виходячи з вищевикладеного, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема, сплачені суми штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов’язання, суми збитків у вигляді додатково сплачених відсотків по банківським кредитам, 3 відсотки річних від простроченої суми (якщо інший відсоток не встановлений договором), які сплачені платником внаслідок невиконання умов договору.
Заступник Голови А.П. Ігнатов