ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 03.08.12 №11006/5/10-1116/3024
Державна податкова служба України розглянула звернення <…> щодо дати виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість по операціях з виконання експертиз, що призначаються за кримінальними справами та справами про адміністративні правопорушення, та досліджень за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, досудового слідства та суду і повідомляє.
Відповідно до статті 1 Закону України від 25 лютого 1994 року
№ 4038-XII „Про судову експертизу” із змінами і доповненнями (далі – Закон) судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Статті 7 Закону встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ до яких належать також експертні служби МВС України.
Статтею 15 Закону встановлено, що проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710 (далі – Інструкція), державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.
Вартість проведення експертиз, що призначаються за кримінальними справами та справами про адміністративні правопорушення, та досліджень за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, досудового слідства та суду, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи (пункт 12 Інструкції).
Відповідно до підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків та зборів.
Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.
Отже, податок на додану вартість – це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до Кодексу платником податку є кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.
При цьому, оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає (держава за рахунок бюджету, підприємство за рахунок прибутку, населення за рахунок власних коштів), яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності і має бути рівно напруженим для всіх платників податку, а підприємства (організації) – продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого кожним наступним споживачем.
Відповідно до підпунктів „а”, „б” пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
За загальним правилом, встановленим пунктом 187.1 статті 181 Кодексу, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) є касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу.
При цьому, Кодексом чітко визначено коло операцій, на які поширюється касовий метод визначення податкових зобов’язань, до якого операції з виконання експертизи, що призначаються за кримінальними справами та справами про адміністративні правопорушення, та досліджень за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, досудового слідства та суду не належать.
Заступник Голови А.П. Ігнатов