Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відображення в податковому обліку отриманої кредит-ноти від постачальника – нерезидентата, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відображення операції з отримання кредит-ноти розглядається в залежності від умов, передбачених сторонами договору поставки.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях отримання кредит-ноти від постачальника - нерезидента. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від
16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).
Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
Щодо коригування податкового кредиту у зв’язку зі зменшенням митної вартості імпортованихтоварів, то відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України (далі – МКУ), з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 розділу V Кодексу).
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).
Згідно з пунктом 201.12 статті 201 розділу V Кодексу документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Частиною першою статті 257 МКУ визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
При цьому, згідно з частиною першою статті 266 МКУ декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Зміна митної вартості імпортованих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або контролюючим органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів) та внесення цих змін до митної декларації передбачені пунктами 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).
Відповідно до пункту 37 Положення № 450 зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення контролюючим органом аркуша коригування, який згідно з пунктом 3 Порядку оформлення аркуша коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 р. № 1145 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.12 за № 1995/22307), складається посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов’язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування, яким вносяться зміни до відповідної митної декларації, складається посадовою особою митного органу у разі підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення.
Оформлений контролюючим органом аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної митної декларації.
У звітному періоді, в якому відбулось оформлення аркуша коригування, платник податку повинен виключити зі складу податкового кредиту суму ПДВ, яка зазначена в аркуші коригування.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.