Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення витрат на розробку веб-сайту та його розміщення в мережі Інтернет (реєстрація та делегування доменного імені, хостинг) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон № 3792) веб-сайт – сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.
Власник веб-сайту – особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Постачальник послуг хостингу – особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу.
Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.
Кодекс не містить визначення терміну «нематеріальний актив». Визначення та облік нематеріальних активів здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Водночас повідомляємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та враховуються при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, визначаються у порядку, встановленому ст. 138 Кодексу.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, з питань, що стосуються формування витрат у бухгалтерському обліку на розробку веб-сайту та його розміщення в мережі Інтернет (реєстрація та делегування доменного імені, хостинг), на подовження делегування доменного імені, слід звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.