Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми проведеної уцінки та втрат від зменшення корисності майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу(п.п. 134.1.1 п. 134.1ст. 134 Кодексу).
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).
Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, визначаються відповідно до п. 141.2 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Таким чином, якщо матеріальні активи не є основними засобами або цінними паперами, то операції з переоцінки таких активів відображаються у складі фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку і положення Кодексу не передбачають коригування фінансового результату на суми таких операцій.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.