Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності отримання статусу неприбуткової організації представництвом нерезидента, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це, зокрема іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.
Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абз. перший п. 64.5 ст. 64 Кодексу).
Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації акредитується в Україні без надання статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (ст. 20 Закону України «Про громадські об’єднання»).
Відповідно до п.п. 8313 п. 3 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мінюст здійснює відповідно до закону державну реєстрацію, зокрема, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій.
У Свідоцтві про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні від 18.11. 2010 № 249, виданого Міністерством юстиції України, зазначено, що представництво громадської організації нерезидента не є юридичною особою.
Особливості оподаткування неприбуткових установ та організацій, внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) до 01.01.2015, були встановлені ст. 157 Кодексу.
З 01 січня 2015 року змінено порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі неприбуткових підприємств, установ та організацій.
Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).
Пунктом 4 Порядку встановлено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації – юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлений перелік установ та організацій, що можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, при умові їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Таким чином, до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, що має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації.
Представництво нерезидента, що є відокремленим підрозділом чи філією іноземної організації, яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстроване як неприбуткова організація і відповідно не може бути включене до Реєстру з 01.01.2015.
Згідно з п.п. першим п. 3.4 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. I Кодексу, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.
Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то п.п. другим п. 3.4 р. III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. другим п. 3.4 р. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.
Отже, враховуючи вищезазначене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.
Після виключення організації з Реєстру з 01.07.2017 року така організація є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу передбачені базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій.
Неприбуткова організація, яка не включена до нового Реєстру, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, разом з фінансовою звітністю подає звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 у термін, передбачений для річного звітного періоду.
За період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація прирівнюється до новоствореної і подає до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.