Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення операції контрольованою, якщо право вимоги кредиторської заборгованості за поставлений товар передано іншому нерезиденту, при цьому товар поставлятиметься нерезиденту, що відповідає ознакам, визначеним п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника подату, що здійснюються, зокрема з пов’язаною особою – нерезидентом та/або нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2017).
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
операції з надання послуг;
операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів (п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, з урахуванням положень п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у разі відвантаження товарів нерезиденту, зареєстрованому у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, розрахунок за який здійснюється на умовах тристороннього договору з іншим нерезидентом, така операція підпадає під визначення контрольованої, за умови відповідності п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. При цьому ціна таких товарів з ціллю трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов усіх договорів, пов’язаних з цими операціями, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у листі, потребують аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет запиту, з метою отримання більш конкретної відповіді щодо визнання операцій контрольованими.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.