Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування фінансової інвестиції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну інвестиційну політику відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, є Мінекономрозвитку.
Таким чином, з питання кваліфікації внеску грошовими коштами в обмін на корпоративні права до статутного капіталу резидента здійснені нерезидентом через повіреного резидента від його імені та за його рахунок доцільно звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Отже, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на податкові різниці.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій із внесення фінансових інвестицій до статутного капіталу товариства.
Щодо оподаткування ПДВ операції із внесення грошових коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді).
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), згідно з законом та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону (п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Кодексу).
Таким чином, операція із внесення грошових коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.