Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення суми доходу за міжнародними стандартами фінансової звітності з ціллю визначення операцій контрольованими для подання звіту про контрольовані операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу у редакції, чинні до 01.01.2017, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку обсягу річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення, тому для цілей ст. 39 Кодексу річний дохід обчислюється згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1
ст. 134 Кодексу, відповідно до якого до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 35 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (далі – МСБО 1) суб’єкт господарювання подає на нетто-основі прибутки та збитки, які виникають від групи подібних операцій, наприклад прибутки та збитки від курсових різниць або прибутки та збитки від фінансових інструментів, утримуваних для продажу. Однак суб’єкт господарювання подає такі прибутки та збитки окремо, якщо вони є суттєвими (п. 35 МСБО 1).
Пунктом 7 МСБО 1 визначено, що пропуск або викривлення статей є суттєвими, якщо вони можуть (окремо чи у сукупності) впливати на економічні рішення, які приймають користувачі на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від розміру та характеру пропуску чи викривлення, що оцінюються за конкретних обставин. Розмір або характер статті, або їх поєднання, може бути визначальним чинником.
Підпунктом «а» п. 17 МСБО 1 передбачено, що фактично за всіх обставин суб’єкт господарювання досягає достовірного подання шляхом відповідності застосовним МСФЗ. Достовірне подання вимагає також від суб’єкта господарювання обирати та застосовувати облікові політики відповідно до МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». МСБО 8 наводить ієрархію авторитетних рекомендацій, які управлінський персонал враховує за відсутності МСФЗ, що застосовується до конкретної статті.
Отже, поріг суттєвості того чи іншого показника, що впливає на фінансовий стан та фінансовий результат платника податків, визначається платником податку у розпорядчому документі про його облікову політику.
Таким чином, надати відповідь на запитання зазначені у листі ТОВ «…», можливо лише при наявності інформації про облікову політику платника, якою визначається суттєвість показників, що зокрема, надають право здійснювати згортання між собою показників доходів та витрат від неопераційних/операційних курсових різниць.