Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Статтею 3 Закону України від 14 грудня 2015 року № 917-VIII „Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” (далі – Закон № 917) визначено способи реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону № 917 перетворення редакції членами її трудового колективу у суб'єкт господарювання здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України.
Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб'єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна (п. 2 ст. 8 Закону № 917).
Згідно із ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону (ст. 57 Господарського кодексу України).
Порядок оподаткування операцій з реалізації основних засобів податком на прибуток та ПДВ регламентовано розділами III та V Кодексу. Зазначені розділи не містять норм, які б передбачали застереження щодо особливостей визначення бази оподаткування у разі розподілу частки майна між засновниками (співзасновниками).
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
Різниці, які виникають у платника податку на прибуток при обліку необоротних активів, зазначені у ст. 138 Кодексу.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі продажу такого об'єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу), та зменшується на суму залишкової вартості такого об'єкта, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).
База оподаткування ПДВ операцій з постачання основних засобів визначається п. 188.1 ст. 188 Кодексу, виходячи з їх договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. У разі відсутності обліку необоротних активів, база оподаткування визначається виходячи із звичайної ціни.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема фізичні особи-резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості майна, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).
Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет запиту більш детально.
Перший заступник Голови С.В. Білан