Державна фіскальна служба України розглянула листи про надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно: 1) нарахування пені за період дії рішення суду про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу; 2) поширення статті 100 Кодексу на суму податкового боргу, за яким прийняте судове рішення про стягнення, та судовим рішенням відстрочено таке стягнення, і повідомляє таке.
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Кодексу платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
При цьому вимоги статті 100 Кодексу не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Голова Р.М. Насіров