Про надання консультації
Державна фіскальна служба України розглянула лист ПрАТ …….. від …… № ….. про надання податкової консультації щодо особливостей подання звітності та сплати податків для суб’єктів господарювання, що включені до Реєстру великих платників податків, та, керуючись нормами статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє, що податкову консультацію на запит ПрАТ ……. від …. № …. надано Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральний офіс з ОВП листом від ….. № ……. (додається).
Відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 та згідно з пунктом 64.7 статті 64 Кодексу, в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, унаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, з урахуванням особливостей, визначених
пунктом 10.22 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за №1114/27559 (далі – Порядок № 1588).
Згідно з пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків здійснюється відповідно до розділу VII Порядку № 1588.
Пунктом 7.1 розділу VII Порядку № 1588 визначено, що якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Щодо податку на додану вартість та податку на прибуток.
Відповідно до Реєстру великих платників на 2016 рік ПАТ …………….. з 1 січня 2016 року обліковується за новим місцем обліку – в СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС. Отже, подання звітності щодо податку на додану вартість, податку на прибуток та сплата цих податків відбувається за новим місцем обліку з дати переходу до нового місця обліку.
Щодо сплати (перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – Порядок № 435) звіт до органу доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання Звіту в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом № 2464); на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти; надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти. У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого у розділі III Порядку № 435.
Якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку № 435, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік (пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 435).
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449).
Сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (пункт 2 розділу IV Інструкції 449).
Отже, у разі зміни місця обліку платника сплата та подання звітності з єдиного внеску здійснюється за новим місцем обліку.
Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено статтею 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої податок підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс).
Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Враховуючи викладене вище, податок на доходи фізичних осіб, який сплачується юридичною особою, зараховується до відповідного бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням).
Щодо сплати (перерахування) військового збору
Статтею 29 Бюджетного кодексу визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66, 69 та 71 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами (пункт 29.1 статті 29 Бюджетного кодексу).
Військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (пунктом 29.2 статті 29 Бюджетного кодексу).
Водночас відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
Згідно з підпунктом 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу.
Так, статтею 64 Бюджетного кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Однак норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена норма не може бути застосована для військового збору.
Таким чином, юридична особа перераховує за себе військовий збір на рахунки відкриті, в контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків.
Щодо подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ
Відповідно до підпункту ,,б” пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Пунктом 64.7 статті 64 Кодексу встановлено, що великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені Кодексом, за новим місцем обліку.
Отже, до закінчення 2015 року юридична особа зобов'язана подавати податковий розрахунок за формою № 1ДФ до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням.
Якщо у 2016 році юридична особа стає на облік, зокрема, до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС, податковий розрахунок за формою № 1ДФ вона подає за себе до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників.
Щодо екологічного податку.
Відповідно до пункту 250.5 статті 250 Кодексу платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляються за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах сплачується за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (підпункт 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Кодексу), за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах (підпункт 250.2.3 пункту 250.2 статті 250 Кодексу).
Щодо рентної плати за спеціальне використання води та користування надрами.
Рентна плата за спеціальне використання води сплачується за місцезнаходженням водних об’єктів (підпункт 255.11.18 пункту 255.11 статті 255 Кодексу).
Рентна плата за користування надрами сплачується за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України (підпункт 252.25.1 пункту 252.25 статті 252 Кодексу) та за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (підпункт 252.25.2 пункту 252.25 статті 252 Кодексу).
Щодо податку майно.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Кодексу).
Земельний податок з юридичних осіб та орендна плата за землю сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки (пункт 287.4 статті 287 Кодексу).
Щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби України та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Щодо декларування валютних цінностей.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями встановлено обов’язковість щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Порядок подання суб’єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою передбачено спільним листом Національного банку України та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 № 28-311/1929-2823, №3368/5/23-5316.
Згідно із зазначеним листом Декларація подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності у двох примірниках. Один примірник залишається в контролюючому органі для обліку та контролю, а на другому – ставиться штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи, до якої подано Декларацію.
Суб’єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.
Зазначену довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.
Щодо банківських реквізитів для сплати податків.
Згідно з Порядком взаємодії між органами Державної казначейської служби України та органами Міністерства доходів і зборів України (далі – Міндоходів), затвердженим спільним наказом Державного казначейства та Міндоходів від 04.12.2013 № 760/1031 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», в органах Державної казначейської служби України відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів, у тому числі і для спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків (далі – СДПІ).
Відповідно до листа Державної податкової служби України
від 13.02.2012 №4151/7/20-3117 СДПІ на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Державної казначейської служби про відкриття рахунків, забезпечують ведення обліку платежів:
до державного бюджету (за винятком тих податків, які повинні сплачуватися великими платниками податків за місцем знаходження об'єктів оподаткування);
до місцевих бюджетів (за винятком тих податків, які повинні сплачуватися великими платниками податків за місцем попереднього обліку).
Згідно з пунктом 4 статті IV Порядку ведення органами Міндоходів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 05.12.2013 № 765, інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, територіальні органи ДФС доводять до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу ДФС), на офіційному веб-порталі ДФС.
Для перевірки правильності рахунків просимо звертатись на офіційний веб-портал ДФС або до ДПІ за місцем сплати податків.
Щодо сплати податків, нарахованих у 2015 році з терміном сплати у 2016 році, а також податкових зобов’язань, які будуть нараховані у 2016 році.
У зв’язку із включенням ПрАТ ……….. до Реєстру великих платників податків та переведенням на податковий облік до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС (далі – СДПІ у м. Львові), а також для зручності сплати податків, СДПІ у м. Львові листом від … № … було проінформовано платника про реквізити рахунків для сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до державного бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування відкриті для СДПІ у м. Львові. На вказані у листі рахунки здійснюється сплата податків, нарахованих у 2015 році з терміном сплати у 2016 році, а також податкові зобов’язання, які будуть нараховані у 2016 році.
Щодо подання податкової звітності з терміном подання у 2016 році.
Відповідно до пункту 49.4 статті 49 Кодексу платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, у порядку, визначеному законодавством, а саме:
єдиний соціальний внесок – за основним місцем обліку платника ЄСВ (пункт 4 частини першої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»);
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів. У випадках, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений самостійно нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;
податок на прибуток – за основним місцем обліку (пункт 49.1 статті 49 Кодексу);
податок на додану вартість – за основним місцем обліку (пункт 46.1 статті 46 та стаття 203 Кодексу).
Голова Р.М. Насіров