Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо виникнення податкових різниць при здійсненні операцій з безоплатної передачі основних засобів з державної власності до комунальної, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» (далі – Закон № 147) з державної у комунальну власність передаються безоплатно за умови взяття органами місцевого самоврядування зобов'язання використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність такі об'єкти, зокрема, навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, у тому числі ті, будівництво яких не завершено.
Порядок безоплатної передачі таких основних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (далі – Положення), визначено, які об'єкти державної та комунальної власності можуть бути об'єктами безоплатної передачі, а п. 4 Положення – за рішенням яких органів здійснюється така передача.
Відповідно до п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації), об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Відповідно до абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу , у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
Виходячи з викладеного, якщо основні засоби безоплатно передаються з державної власності у комунальну, то у разі такої передачі фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшенню на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.