Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист підприємства від 13.01.2016 №2268 щодо оподаткування акцизним податком пального (скрапленого газу), який реалізується в балонах і повідомляє таке.
З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким уточнено законодавчі норми щодо оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу операцій з реалізації підакцизних товарів, а також розширено перелік платників акцизного податку.
Щодо питань, наведених у листі.
1. Чи сплачується з 01.01.2016 акцизний збір з реалізації скрапленого газу в балонах СВГ, що не є пальним, а використовується як паливо для комунально – побутових потреб?
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу пальне належить до підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
До товарів (продукції), які включені до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, відноситься, зокрема скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази з відповідними кодами УКТ ЗЕД.
Отже, скраплений газ є пальним та відноситься до підакцизних товарів (продукції).
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Визначення таких понять, як автозаправна станція та автомобільна газозаправна станція, передбачені:
пунктом 1.2 Розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 №376 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року № 291/12165) (далі – Інструкція). Відповідно до визначення понять в Інструкції, автозаправна станція – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);пунктом 2.1 Розділу ІІ Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 №285 (далі – Правила безпеки). Відповідно до визначення понять у Правилах безпеки автомобільна газозаправна станція – це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.
Отже, автозаправні та автомобільні газозаправні станції призначені для заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом.
Щодо постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення, то відповідно до п.2 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1790 (далі – Правила роздрібної торгівлі), роздрібна торгівля та надання послуг з постачання газу здійснюється через пункти реалізації газу, до яких відносяться: газонаповнювальні станції, газонаповнювальні пункти, проміжні склади балонів та спеціалізовані магазини з продажу газу.
У п.25 Правил роздрібної торгівлі зазначено, що забороняється продаж газу для побутових потреб населення безпосередньо з автомобільних цистерн для перевезення газу, автомобільних газозаправних станцій, автомобільних газозаправних пунктів та паливної системи автотранспортних засобів, переведених на скраплений газ, а також поза пунктами реалізації газу.
Отже, реалізація скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення не підпадає під визначення терміну реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, встановлене п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суб’єкти господарювання, які реалізують скраплений газ для потреб населення, з 1 січня 2016 року не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
2. Чи необхідно додатково проходити у контролюючих органах реєстрацію підприємства за місцем знаходженням юридичної особи як платника акцизного податку, яке здійснює реалізацію пального?
Так, необхідно.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, яка реалізує пальне є платником акцизного податку.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.
Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу.
Статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 909 пункт 58 розділу I Закону № 909 (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01 березня 2016 року.
Отже, платники акцизного податку, які реалізують пальне, для роботи в системі електронного адміністрування реалізації пального мають бути зареєстровані в контролюючих органах не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу.
Разом з цим повідомляємо, що з метою забезпечення реалізації положень Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом № 909, ДФС розроблено проекти постанов Кабінету Міністрів України:
«Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального», якою передбачається затвердження Порядку електронного адміністрування реалізації пального, одним із елементів якого є Порядок реєстрації платників акцизного податку;
«Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних»;
наказів Міністерства фінансів України:
З метою забезпечення ознайомлення та громадського обговорення вказані проекти регуляторних актів розміщено на офіційному порталі ДФС за такою адресою: «Головна – Діяльність – Регуляторна політика – Проекти регуляторних актів – 2016 рік».
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 Кодексу платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Як зазначалось вище, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, і відповідно до них подавати декларацію акцизного податку.
Крім того зазначаємо, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
У разі виникнення об’єкту оподаткування акцизним податком суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом, для подання податкової декларації за місячний податковий період. (п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).
Разом з цим, згідно з п.п.212.3.11 п. 213.3 ст. 213 Кодексу особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється контролюючими органами, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.
Враховуючи викладене, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку (п.223.2 ст.223 Кодексу).
Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом, для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).
Відповідно до п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.
Враховуючи викладене, суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає декларацію акцизного податку з відповідним додатком до контролюючого органу, який обслуговує адміністративно-територіальну одиницю, на якій розташовано пункт роздрібного продажу підакцизних товарів, і відповідно реєструється в цьому контролюючому органі як платник акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Разом з цим повідомляємо, що Законом № 909 для платників акцизного податку – суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального, змінено адвалорну ставку акцизного податку (5 відс.) на специфічну ставку – 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару. Норма набрала чинності з 1 січня 2016 року.
Крім того, згідно з абзацом другим пункту 217.3 статті 217 Кодексу податок з товарів (продукції), реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу. Тобто для розрахунку акцизного податку з роздрібної торгівлі пальним у І кварталі 2016 року необхідно застосовувати курс євро, встановлений НБУ на 20 грудня 2015 року. За даними НБУ на 20.12.2015 1є = 25,462988 грн., відповідно для І кварталу 2016 року ставка акцизного податку у гривнях за один літр реалізованого (відпущеного) пального дорівнюватиме 0,042 євро х 25,462988 гривень.
4. Чи потрібно сплачувати акцизний податок з реалізації пального, яке фізично відпускається з автомобільної газозаправної станції товарів з 01.01.2016, якщо підприємство не зареєстроване платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу через відсутність форми заяви, яка має бути затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики?
Об’єкти оподаткування акцизним податком визначено ст. 213 Кодексу.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3.4 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Враховуючи викладене, податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зокрема пального, виникають в особи, яка безпосередньо здійснює фізичний відпуск пального через мережу автозаправних станцій та/або автомобільних станцій, незалежно від умов продажу та форми розрахунків (готівкова, безготівкова).
Разом з цим, відповідно до п. 1 розділу II „Прикінцеві положення” Закону № 909 пункт 58 розділу I Закону № 909 (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) стосовно запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, набирає чинності з 01 березня 2016 року.
Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією.
Враховуючи викладене, починаючи з 01 березня 2016 року, у разі здійснення операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що отримані від інших платників акцизного податку, або ввезені (імпортовані) на митну територію України, у суб’єкта господарювання виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Що стосується заяви про реєстрацію платників акцизного податку, то на сьогодні форма такої заяви знаходиться на стадії впровадження.