Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо оподаткування та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на суму середнього заробітку, яка нарахована (виплачена) працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та звільненому з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але який продовжує військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, і повідомляє таке.
Відповідь надається згідно з нормами, які діяли до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з частиною третьою та четвертою якої визначено, що за працівниками, зокрема, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, та за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначено механізм виплати вказаної компенсації за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку).
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку).
Пунктом 7 Порядку передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума компенсацій, які отримує платник податку з бюджетів, у тому числі компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід у вигляді компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівника, зазначеної у вашому листі категорії.
Разом з тим відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).
Водночас, п.п. 169.4.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Також, оскільки обов’язок щодо нарахування (утримання) військового збору покладається на податкового агента, то він має право здійснювати перерахунок сум утриманого військового збору.
Згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Враховуючи зазначене, оскільки частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено звільнення від нарахування та утримання єдиного внеску на виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, то зазначені компенсаційні виплати працівнику, який з лютого 2015 року продовжив військову службу за контрактом, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
Перший заступник Голови С.В. Білан