Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист ... щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) доходу у вигляді середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що компенсується у подальшому з бюджету, і повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли до набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 911).
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з частиною третьою якої визначено, що за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, зокрема, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики (п. 2 Порядку).
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю України (п. 6 Порядку).
Пунктом 7 Порядку передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Кодексу і Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних, зокрема, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Разом з цим відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно із п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від
24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Отже, у разі нарахування (виплати) роботодавцем доходу у вигляді середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що компенсується у подальшому з бюджету згідно з Порядком, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та є базою нарахування й утримання єдиного внеску.
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої та виплаченої роботодавцем за рахунок власних джерел працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зазначаються в податковому розрахунку за формою № 1 ДФ за ознакою доходу «101».
У разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку, такі виплати зазначаються в податковому розрахунку за формою № 1 ДФ під ознакою доходу «128».
Відображення у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ відбувається таким чином. У розділі І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» у графах 3а, 3 «Сума нарахованого/виплаченого доходу» зазначається сума нарахованого доходу відповідного періоду, у графах 4а, 4 «Сума утриманого податку» проставляється 0. При цьому у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака «128».
Разом з цим повідомляємо, що Законом № 911 частину третю ст. 119 КЗпП викладено в такій редакції: «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Слід зауважити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Голова Р.М. Насіров