Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо розрахунку суми фактично сформованого резерву за даними податкового обліку на кінець 2014 року і повідомляє.
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст.139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами МСФЗ з урахуванням вимог п.п. 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст.139 Кодексу.
Згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу станом на 1 січня 2015 року банк зобов'язаний здійснити перерахунок резерву у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.
Резерв, сформований банком у зв'язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування. Сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об'єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.
Позитивна (від'ємна) різниця між резервом, розрахованим відповідно до розділу III Кодексу на кінець 2014 року, та резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування згідно з цим пунктом, збільшує (зменшує) фінансовий результат до оподаткування рівними частками протягом трьох років.
Особливості формування резервів банками встановлено п. 159.2 ст. 159 Кодексу, у редакції, що діяла до 01.01.2015.
Сума резерву, розрахована відповідно до розділу III Кодексу на кінець 2014 року, визначається як сукупний резерв, сформований згідно з п. 159.2 ст.159 Кодексу станом на 01.01.2014 збільшений (зменшений) на резерв, сформований (використаний) у 2014 році.