Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи і повідомляє.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором або іншою домовленістю учасників.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі – П(С)БО 12), оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
Відповідно до п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов'язання у рівній сумі) не наводиться.
Тобто оператор спільної діяльності зобов'язаний складати окремий баланс, звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов'язаннях.
Так, згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 4 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування податком на додану вартість дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.
При цьому такий облік ведеться платником податку на додану вартість, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Кодексу в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Водночас для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Таким чином, оскільки нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов'язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору в результаті їх спільної діяльності тощо.
Отже, прибуток кожного учасника, отриманий в межах спільної діяльності, враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 67.4 ст. 67 Кодексу договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2015 № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2015 за № 1113/27558, зазначений перелік підстав для зняття з обліку договорів про спільну діяльність та договорів управління майном доповнено новою підставою – анулювання реєстрації як платника ПДВ за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення.
Для зняття з обліку договору про спільну діяльність або договору управління майном та отримання довідки про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП уповноважена особа та управитель майном за договором подає до контролюючого органу заяву за ф.№ 8-ОПП.
Як вбачається із звернення, на сьогодні не є припиненим Договір про спільну діяльність від №№№№№, де товариство відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету та зареєстрований платником ПДВ, заява про зняття з обліку до контролюючих органів не подавалась. Відповідно відсутні підстави для зняття з обліку, при якому є обов’язковим повернення довідки про взяття на облік платника податків за ф.№ 4-ОПП.