Державна фіскальна служба України розглянула лист … щодо застосування норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі списання юридичною особою безнадійної заборгованості, яка виникла за кредитними операціями, за якою минув строк позовної давності з врахуванням норм податкового законодавства, що діяли у період 2012 – 2014 роки, та в межах компетенції повідомляє, що лист не містить достатньо інформації для надання більш детальної відповіді.
Водночас інформуємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
При цьому редакція зазначеного підпункту у частині списання суми заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, діяла у продовж 2012 – 2014 роки.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку у період 2012 – 2014 роки становила 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищуувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році – 10730 грн., у 2013 – 11470 грн., у 2014 - 12180 гривень).
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовувалася ставка 17 відсотків.
Отже, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує у 2012 році – 536,50 грн., у 2013 – 573,50 грн., у 2014 – 609 грн., на підставі п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, включалася до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковувалася податком на доходи фізичних осіб. При цьому фізична особа у порядку, встановленому
ст. 179 Кодексу, зобов’язана подати податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси з відображенням зазначеного доходу, та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб.
Разом з цим, згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Одночасно зауважуємо, що положення п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу застосовуються у випадках прощення (анульовання) кредитором суми боргу платника податку за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Крім того, кожний випадок слід розглядати з урахуванням документів щодо окремої справи.
Голова Р.М. Насіров