Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо сплати земельного податку платниками, які користуються пільгами з цього податку та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, і повідомляє.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до порядку справляння плати за землю, а саме з 1 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків (у складі податку на майно), встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зокрема плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).
Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Пільги із земельного податку також визначено у пункті 282.1 статті 282 Кодексу.
При цьому пунктом 284.3 статті 284 Кодексу передбачено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 286.2 статті 286 Кодексу).
Підтвердження розміру площ земельних ділянок, що перебувають у власності юридичних осіб або у користуванні, розподілу серед власників землі
та землекористувачів та розміру нормативної грошової оцінки, яка визначається з урахуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, здійснюється відповідними територіальними органами Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
Отже, для отримання інформації, необхідної для обчислення і справляння плати за землю, необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (пункт 34 статті 26 Закону № 280).