Про розгляд звернень
Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) уповноваженим та відповідальним за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність без створення юридичної особи у період з 01.01.2015 по 31.05.2015, та повідомляє.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
Особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств спільної діяльності на території України без створення юридичної особи був визначений пунктом 153.14 статті 153 ПКУ та діяв до 01.01.2015.
У зв’язку з прийняттям та набранням чинності Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», починаючи з 1 січня 2015 року ПКУ не встановлює особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.
Водночас ПКУ передбачено певні особливості щодо ведення податкового обліку з ПДВ уповноваженою та відповідальною особою за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність без створення юридичної особи.
Так, згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та підпунктом 4 пункту 180.1 статті 180 ПКУ для цілей оподаткування податком на додану вартість дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (підпункт 4 пункту 180.1 статті 180 ПКУ).
При цьому такий облік ведеться платником податку на додану вартість, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Порядок реєстрації особи (у тому числі особи, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи) як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами і доповненнями (далі − Положення).
Вимоги, за яких такі особи мають право або зобов'язані зареєструватись як платники податку на додану вартість, встановлено у статтях 181 − 183 ПКУ та Положенні.
Відповідно до пункту 1.6 розділу І Положення особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, присвоюється 9-значний податковий номер, який надають контролюючі органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним відповідно до пункту 63.10 статті 63 ПКУ.
При цьому для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів.
Пунктом 201.8 статті 201 ПКУ визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПКУ.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до складу податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше:
ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;
для платників податку, що застосовують касовий метод, − ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Таким чином, підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є:
податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Водночас повідомляємо, що підприємство є відокремленим структурним підрозділом головного підприємства та не є платником податку на додану вартість. Зареєстрованим платником податку на додану вартість є головне підприємство.
Враховуючи викладене, підприємство як відокремлений структурний підрозділ головного підприємства не має права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки згідно з чинним законодавством не може бути зареєстрований як платник податку.
При цьому обов’язок щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, у тому числі за податковими накладними, складеними та зареєстрованими в ЄРПН відповідальною особою за виконання договору у період з 01.01.2015 по 31.05.2015, покладається на головне підприємство.
| Голова | Р.М. Насіров |