Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості благодійними організаціями набувати та передавати в якості ендавменту будь-яке рухоме (нерухоме) майно або об’єкти інтелектуальної власності і в межах компетенції повідомляє.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні встановлено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону № 5073). При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону № 5073).
Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою розуміється добровільна особиста і/або майнова допомога для досягнення встановлених Законом № 5073 цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073).
Згідно з пп. 1-3 та 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 5073 благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:
безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
управління благодійними ендавментами.
Проценти та дивіденди від управління благодійними ендавментами призначені для:
надання благодійної допомоги бенефіціарам, визначеним благодійниками або уповноваженими ними особами;
виконання благодійних програм;
спільної благодійної діяльності (ст. 9 Закону № 5073).
Набувачами благодійної допомоги (бенефіціарами) може бути фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників, а також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом (п. 1 ст. 1 Закону № 5073).
Отже, набувачем благодійної допомоги (бенефіціаром), у тому числі за ендавментом, може виступати благодійна організація зі статусом юридичної особи у разі використання такої домомоги виключно для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами (п. 16.1 ст. 16 Закону № 5073).
Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається із Закону №5073, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів.
Благодійні організації можуть провадити діяльність, що не суперечить вимогам чинного законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Врегулювання проблемних питань, пов’язаних з благодійною діяльністю, можливе шляхом внесення відповідних законодавчих змін.
Доцільно зазначити, що благодійні організації мають право на податкові преференції, зокрема щодо звільнення від сплати податку на прибуток підприємств.
Так, відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) благодійні організації можуть бути внесені до реєстру неприбуткових установ і організацій і не бути платниками податку на прибуток.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, відповідно до якого неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Крім того п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Отже, доходи внесеної до Реєстру благодійної організації, отримані від статутної діяльності, можуть розглядатися як доходи, які звільнені від оподаткування, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.