Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.04.2017, далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу.
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Зауважуємо, що кожен конкретний випадок оподаткування доходів фізичних осіб слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема, рішення суду.
З повагою
Перший заступник Голови С.В. Білан