Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли у 2016 році.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 174.1 ст. 174 Кодексу об’єктом спадщини платника податку є, зокрема, кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., встановленою п. 167.2 ст. 167 Кодексу (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст.174 Кодексу).
При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Разом з тим п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).
Крім того, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку (п. 174.4 ст. 174 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Отже, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у фізичної особи (спадкоємця) є дохід у вигляді вартості успадкованого майна (коштів, що зберігаються на рахунку спадкодавця, відкритого у банківській установі, які зазначені у свідоцтві про право на спадщину), незалежно від того, що внаслідок банкрутства фінансової установи (банку) Фондом гарантування вкладів виплачується лише гранична сума відшкодування вкладу у розмірі не менше 200000 гривень.
З повагою
Перший заступник Голови С.В. Білан