Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення … щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та повідомляє.
Одним з принципів загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – соцстрахування) громадян в Україні є, зокрема, обов’язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (стаття 5 Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР
(далі – Основи).
При цьому відповідно до частини першої статті 7 Основ соцстрахуванню підлягають, зокрема:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання, а також у фізичних осіб;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно з п.10 частини першої ст.1 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
При цьому застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Облік платників єдиного внеску передбачено ст. 5 Закону № 2464.
Взяття на облік юридичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється шляхом внесення відомостей до реєстру страхувальників (абзац другий частини першої ст.5 Закону № 2464).
При цьому взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (без використання найманих працівників), здійснюється шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга ст.5 Закону № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності.
Платники єдиного внесоку зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Ставка єдиного внеску встановить 22 відсотки (частина п’ята ст.8 Закону № 2464).
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).
Отже, відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є платником єдиного внеску. З 01 січня 2017 року, якщо така особа не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, вона зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому Основи та Закон № 2464 не містять жодних виключень для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та є одночасно найманими працівниками – вони підлягають соцстрахуванню на загальних підставах і як наймані працівники, і як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Перший заступник Голови С.В. Білан