Про розгляд звернення
Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення від (вх. № … від …)
щодо доходу, отриманого з джерел за межами України, та повідомляє таке.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (визначення кола платників податку, об’єкта та бази оподаткування, ставки податку тощо) регламентується розділом ІV Кодексу.
Так, платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єкти оподаткування резидента визначені ст. 163 Кодексу, п.п. 163.1.3 п. 163.1 якої передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (іноземні доходи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
Підпунктом 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (далі – податкова декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу (у 2015 році – 15/20 відс. залежно від бази оподаткування, у 2016 році – 18 відс.).
Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу. Платниками військового збору є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Особою, відповідальною за сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку (п.п. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу).
Відповідно до п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Отже, утримання банками коштів за розрахунково-касове обслуговування, зокрема при переказі коштів із-за меж території України, – це витрати платника податків, понесені за послуги, що надаються банками за обслуговування. Нормами розділу ІV Кодексу передбачено, що оподаткування доходів з джерел за межами України здійснюється без врахування понесених витрат.
Таким чином, сума доходу з джерел за межами України перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.
Податкова декларація платниками податку на доходи фізичних осіб подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).
Відповідно до п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Кодексу доходи платника податків оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та включаються до загального річного оподатковуваного доходу. Отже, визначення податкових зобов’язань щодо сплати податків (зборів) за звітний (податковий) період (рік) здійснюється за правилами та ставками, встановленими на момент нарахування (виплати, надання) таких доходів.
Слід зазначити, що доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 Кодексу).
Разом з тим, у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Щодо відображення у податковій декларації доходів, відповідальною особою за перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з яких є податковий агент, слід зазначити таке.
Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, п. 3 р. ІІ якої передбачено, що у податковій декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках.
Тобто, якщо у платника податків згідно з вимогами розділу ІV Кодексу виникає обов’язок подання податкової декларації за результатами звітного (податкового) року, то відображенню підлягають всі доходи, отриманні таким платником протягом такого звітного (податкового) року.
Голова Р.М. Насіров