Державна фіскальна служба України розглянула звернення … щодо оподаткування надбавки до пенсії за вислугу років непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи ДФС у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі – Кодекс), законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень (п. 2 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236).
Пунктом 4.1 ст. 4 Кодексу встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на таких принципах:
загальність оподаткування – кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
При цьому п. 5.2 ст. 5 Кодексу передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права та свободи людини і громадянина, закріплені нею, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, зміни, які внесені до Кодексу в частині оподаткування доходів у вигляді пенсій, жодним чином не звужують прав і свобод громадян, а лише запроваджують новий порядок виконання конституційного обов'язку щодо сплати податку (збору) з одержуваних доходів.
Законом України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон № 2262) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом.
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262, перелічені у ст. 1² Закону № 2262.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст. 1² Закону № 2262, здійснюються органами Пенсійного фонду України (ст. 10 Закону № 2262).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, до якого Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни в частині оподаткування пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України.
Так, п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення.
Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становить 1218 гривень на місяць.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. п.167.2 – 167.6 ст. 167 Кодексу.
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Разом з тим згідно з п.п. «е» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримувана платником податку з Пенсійного фонду України, крім випадку, визначеного п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 168.3 ст. 168 Кодексу розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі органами Пенсійного фонду України).
Також п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента
є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, сума пенсії, отриманої відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується, сума пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка не перевищує у 2015 році 3654 гривні (1218 гривень х 3).
При цьому якщо сума пенсій перевищує у 2015 році зазначений розмір, то частина такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і збором на загальних підставах, з урахуванням норм п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Водночас повідомляємо, що Кабінет Міністрів України згідно зі ст. 1 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII „Про Кабінет Міністрів України” є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Одним із основних завдань Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій.
Отже, питання про включення до складу пенсії доплат, зокрема, надбавки до пенсії за вислугу років непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, не належить до компетенції Державної фіскальної служби України, а знаходиться у правовому полі Пенсійного фонду України.
Голова Р.М. Насіров