Платники податків, у яких у зв’язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов’язань (податкового боргу).
Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – постанова № 1235).
Відповідно до зазначеної Постанови, підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника, що є підтвердженням факту настання (існування) обставин непереборної сили, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.
Для ініціювання відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків повинен звернутися до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.
У заяві обов’язково повинні бути зазначені суми платежів (податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені), сплату яких платник податків просить відстрочити, а також строк відстрочення та періоди сплати таких платежів. При цьому суми, строк сплати яких ще не настав, та строк сплати яких вже минув, вказуються окремо.
Форма такої заяви наведена у додатку 1 до наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Крім цього, до заяви обов’язково додається економічне обґрунтування, яке складається з:
Рішення про відстрочення грошових зобов’язань приймається органом доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви.
Відстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею. Строки сплати відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін до договору відстрочення.
Також зазначаємо, що на відстрочені грошові зобов’язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про відстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу).
На суму відстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником відстроченням грошових зобов’язань (податкового боргу).
Крім цього, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. В такій заяві повинно бути зазначено суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. Списання безнадійного податкового боргу проводиться органами доходів і зборів щоквартально.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376.